Дівчину, яка сумує за мертвим котом, відвідує Порожнеча... Вона — біла безформна пляма, залишена ним — ні вух, ні хвоста, ні вусів, вона велика, біла і трохи страшна. Воно заповнює собою майже весь простір, блукає, на мить зникає, щоб знову з’явитися ще чіткіше. Порожнеча охоче відповідає на питання дівчини, яка не до кінця розуміє, що це таке і звідки воно взялося.

Надзвичайно зворушлива, проста та мудра історія про переживання втрати, скорботи, туги та спогадів. Книга має велике терапевтичне значення, вона допомагає дитині пережити втрату близької людини, приборкує страх, дає змогу зрозуміти важкі емоції та спонукає говорити про них.